Лікування пульпіту

Пульпіт не виникає сам собою – завжди є обставини, що передують захворюванню. Стоматологи виділяють кілька причин, що призводять до розвитку запалення зубного нерву:

Карієс, що не лікували.

Головна причина пульпіту – занедбаний карієс. Після того, як шкідливі мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності зруйнували емаль і дентин зуба, вони проникають глибше. Наслідок, гострий запальний процес, який вражає нервовий пучок.

Неякісне лікування зубів.

Іноді в ході лікування деякі лікарі неякісно очищають каріозну порожнину або припускаються інших помилок, у такому випадку під пломбою може розвинутись запальний процес.

Травми зуба.

Пульпіт може розвинутися через перелом, вивих або сколення зуба. Після отриманої травми необхідно негайно звернутися до стоматолога.

Основними ознаками того, що у людини запалився нерв у зубі є:

• реакція на солодке, холодне, гаряче;
• ниючий, нападоподібний, пульсуючий біль, що посилюється вночі;
• болючі відчуття можуть віддавати у вухо, носові пазухи, скроні, горло;
• потемніння емалі хворого зуба;
• слабкість, озноб;
• підвищення температури.

Симптоми можуть проявлятися окремо або разом. Все залежить від форми та стадії запалення.

Як і інші захворювання, пульпіт може бути: гострим та хронічним. Кожна з форм також поділяється на кілька підтипів.

Гострий пульпіт

Для нього характерний сильний біль, який посилюється у нічний час. Неприємні відчуття можна усунути за допомогою знеболювальних засобів.

У гострої форми є дві стадії:

• Осередкова. Триває 2-3 дні, напади болю повторюються періодично. За цієї форми запалюється частина зубного нерву.
• Дифузна. Розвивається до 3-го дня хвороби, осередок інфекції поширюється вже на всю пульпу. Болючі відчуття посилюються і відчуваються по всій щелепі. При дифузній формі можливе утворення гною.

Хронічний пульпіт

Якщо не лікувати запалення у гострій стадії, приблизно через 14 днів воно перейде у хронічну форму. При хронічному перебігу клінічна картина стає не такою яскраво вираженою. Людина відчуває ниючий біль, який періодично загострюється.

Триває хронічна форма до 1 року, проходячи такі стадії:

• Фіброзна. Найбільш поширений вид хронічного пульпіту, для якого характерне розростання фіброзної тканини, потемніння емалі зуба, біль, що посилюється при вживанні гарячого, холодного або солодкого. Тканини зуба поступово руйнуються.
• Гангренозна. Наступна стадія розвивається разом із прогресуючим карієсом. У цьому відбувається відмирання нервових волокон.
• Гіпертрофічна. У пульпарній камері (внутрішній частині зуба) розростається поліп, що складається з грануляційної тканини. Впливаючи механічним способом на цей наріст, з’являється кровоточивість і болючі відчуття.

Якщо не лікувати пульпіт, згодом він провокує періодонтит, кісту, гранульому, остеомієліт, некроз тканин зуба.

• Лікування із збереженням пульпи

Спочатку лікар ретельно очищає каріозну порожнину, потім обробляє її антисептиком, ставить спеціальну лікувальну прокладку та закриває зуб тимчасовою пломбою. Пацієнту можуть бути призначені протизапальні та протимікробні препарати. Наступний візит призначається приблизно за 1 місяць. Стоматолог розкриває тимчасову пломбу та оцінює стан порожнини. Якщо лікування пройшло успішно, пломбування зуба проводиться постійною пломбою.

• Лікування з частковим видаленням пульпи

При осередковому запаленні лікар може призначити ампутацію – часткове видалення нерва. Мета операції полягає у видаленні коронкової пульпи із збереженням кореневої. Далі порожнину зуба очищають, дезінфікують, ізолюють лікувальною пастою із вмістом кальцію чи портландцементу та закривають тимчасовою пломбою. Якщо протягом місяця не спостерігається ускладнень, стоматолог ставить постійну пломбу.

• Повне видалення пульпи

Повне видалення пульпи здійснюється у 90% випадків. Першим кроком стоматолог розкриває зуб та очищає його від карієсу. Після цього видаляється коренева та коронкова частини пульпи. Далі лікар проводить санацію порожнини зуба та кореневих каналів, ставить тимчасову пломбу. Через місяць після оцінки результату лікування пломбуються канали. При сильному руйнуванні зуба покривають його коронкою.

Для оцінки ефективності лікування каналів зуба через рік після лікування рекомендується зробити рентгенологічний знімок (незалежно від того, який метод був застосований).